Бажання рибалок відновити рибні запаси улюбленого озера чи річки може обернутися адміністративним штрафом, якщо випуск риби здійснюється з порушенням встановленого законодавством порядку.
Серед українських рибалок трапляється практика самостійного зариблення водойм. Одні купують молодь коропа й товстолоба, інші перевозять живу рибу із сусідніх ставків, розраховуючи збільшити її чисельність у місцях постійної риболовлі.
Однак, як з’ясував FishingUKR, законодавство України передбачає обмеження щодо таких дій, навіть якщо вони не пов’язані з отриманням прибутку.
Що говорить закон про самостійне зариблення
Основне обмеження встановлено статтею 50 Закону України «Про тваринний світ», редакція якого від 22 жовтня 2026 року діє згідно з оприлюдненими реквізитами документа.
У статті безпосередньо зазначено:
«Самовільне переселення, акліматизація і схрещування диких тварин забороняються».
Дія закону поширюється, зокрема, на риб та водних безхребетних.
Переселення диких тварин у нові місця перебування допускається в науково-дослідних і господарських цілях з урахуванням науково обґрунтованих експертних висновків та за наявності передбаченого законодавством дозволу.
Отже, право на любительський вилов риби не надає рибалці автоматичного права переселяти її в іншу водойму.
Чи можна купити мальків і випустити їх в озеро
Придбання посадкового матеріалу в рибоводному господарстві саме по собі не замінює встановленої процедури зариблення.
Стаття 41 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» передбачає здійснення штучного відтворення водних біоресурсів суб’єктами рибного господарства.
Процедура проведення відповідних робіт регулюється наказом Мінагрополітики №622 від 26 серпня 2022 року.
Зазвичай для проведення робіт на водоймах, що підпадають під дію цього порядку, необхідно підготувати:
- заяву на проведення робіт з відтворення водних біоресурсів;
- науково-біологічне обґрунтування, якщо воно потрібне;
- відповідний ветеринарний документ;
- графік проведення робіт;
- журнал обліку;
- додаткові дозволи у передбачених законодавством випадках.
За загальною процедурою документи подаються до територіального органу Держрибагентства не пізніше ніж за 15 робочих днів до початку робіт.
Випуск та облік риби здійснюються під контролем відповідної комісії, крім спеціально передбачених випадків.
Наприклад, раніше FishingUKR повідомляв про офіційне зариблення Кам’янського водосховища, куди випустили 16 750 коропів. Такі заходи слід відрізняти від самостійного випуску риби приватними особами.
Для невеликих ставків передбачено спрощення
У законодавстві існують окремі умови для малих річок із площею водозбору до 2 тисяч квадратних кілометрів, а також ставків і водосховищ площею до 200 гектарів.
Відповідно до пункту 3 розділу II зазначеного порядку, за відсутності розробленого науково-біологічного обґрунтування відтворення водних біоресурсів у таких водоймах може здійснюватися за встановленими нормативами.
Однак це не скасовує необхідності подання інших передбачених документів та дотримання встановленої процедури. Допустиму кількість риби для вселення визначає комісія.
Чи можна переселяти спійману рибу в іншу водойму
Необхідно розрізняти повернення риби в місце її упіймання та навмисне переселення.
Якщо рибалка спіймав щуку, коропа чи карася й одразу повернув рибу в ту саму водойму, це саме по собі не є переселенням у нове місце перебування.
Зовсім інша ситуація виникає, коли рибу спеціально перевозять для випуску в сусіднє озеро чи річку.
Навіть якщо риба належить до поширеного виду, її переселення може порушити сформований баланс водної екосистеми.
Серед основних ризиків фахівці виділяють:
- поширення захворювань і паразитів;
- появу небажаних або інвазійних видів;
- конкуренцію з місцевими популяціями;
- надмірне навантаження на кормову базу водойми.
Саме тому рішення щодо видового складу та кількості риби, яку планують вселити, має враховувати особливості конкретного водного об’єкта.
Який штраф передбачено за самовільне переселення риби
Відповідальність за порушення вимог щодо переселення, акліматизації та схрещування диких тварин передбачена частиною першою статті 87 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розмір адміністративного штрафу становить:
- для громадян — від 510 до 850 гривень;
- для посадових осіб — від 850 до 1190 гривень.
За наявності передбачених законом підстав заподіяна навколишньому природному середовищу шкода також підлягає відшкодуванню.
Якщо рибалки хочуть відновити рибні запаси конкретного озера чи річки, доцільно спочатку звернутися до територіального органу Держрибагентства та з’ясувати правовий статус водойми, необхідні документи й можливі способи участі в офіційному зарибленні.
Самостійний випуск риби без дотримання встановленого порядку може завдати водоймі більше шкоди, ніж користі.


