Карась увечері: 5 головних відмінностей від денної риболовлі, які треба знати

Вечірня ловля карася – це не просто зміна часу. Змінюється все: кльов, наживка, тактика. Розповідаю, як не піти з порожніми руками.

Багато хто думає: яка різниця, вранці ловити чи ввечері? Світло ж іще. А різниця, мужики, величезна. Денний карась і вечірній – це, як то кажуть, дві великі різниці. Вдень він сонний і полохливий, а ввечері виходить на вечерю. Якщо не розуміти його звичок, можна просидіти до темряви й поїхати з парою долонечників.

Куди карась іде ввечері?

Він виходить зі своїх денних “сховищ” і підходить годуватися на мілководдя, ближче до берега.

Вдень, особливо в спеку, карась стоїть у ямах, корчах або ховається в тіні очерету на глибині. А надвечір, коли сонце вже не смажить, вода біля берега трохи остигає, і всяка водна живність (личинки, рачки) активізується. Ось за нею-то й виходить наш карась.

Шукати його потрібно на глибині 0,5-1,5 метра, біля краю трави, у “вікнах” серед латаття. До речі, ця тактика особливо хороша наприкінці літа, і якщо ви хочете знати, де шукати карася в серпні, то прибережна зона ввечері – одне з найкращих місць.

Кльов стає кращим чи просто іншим?

Він стає впевненішим і жадібнішим. Якщо вдень карась часто “пробує” наживку, смикає її, то вечірній бере сміливо.

З особистого досвіду: денні клювання – це часто легкі посмикування або повільне відведення поплавця вбік. А ввечері клювання різке, чітке – “поклав” або “втопив”. Риба менше обережничає, бо почувається в безпеці з настанням сутінків. Головне – не проґавити момент.

Чи потрібно змінювати підгодовування й наживку?

Обов’язково. Увечері нюх у риби відіграє ключову роль, а зір – другорядну. Тому робимо ставку на запах і смак.

Прикормку я роблю менш “порошачою”, але більш поживною. Вдень завдання – створити каламутну хмару, а ввечері – утримати рибу на точці великими частинками. Щиро кажучи, проста запарена перловка з панірувальними сухарями й парою крапель ароматизатора працює відмінно. А ось із наживкою можна і потрібно експериментувати.

Мій вечірній топ наживок:

• хробак: стара добра класика, але краще працює не пучок, а один-два рухливих;
• опариш: теж добре, особливо в “бутерброді” з мотилем;
• часникове тісто: запах різкий, але карасю подобається, і дрібна риба його часто ігнорує. Можна, звичайно, використовувати стандартні насадки, але я помітив, що найкраще працюють перевірені рецепти тіста на карася, коли все інше мовчить.

Як перелаштувати снасть під вечір?

Снасть має стати тоншою, легшою і непомітнішою. Вода заспокоюється, і будь-який грубий елемент може насторожити карася.

Вечірній штиль – це випробування для снасті. Карась відмінно бачить товсту волосінь на тлі світлішаючого неба. Тому я завжди полегшую оснащення.

Що змінюю в поплавковій вудочці:

1.  Основна волосінь. Якщо вдень стояла 0.18 мм, на вечір ставлю 0.14-0.16 мм.

2.  Повідець. Обов’язково тонший за основну волосінь, оптимально – 0.1-0.12 мм. Довжина – 15-20 см.

3.  Поплавець. Беру найчутливіший, з тонкою довгою антеною і відвантаженням в 1-1.5 грама. Його завдання – показати найменший дотик.

4.  Гачок. Ставлю маленький, №12-16 за міжнародною нумерацією, з тонкого дроту.

А як щодо шуму і світла на березі?

Увечері потрібно поводитися максимально тихо. Звуки над спокійною водою поширюються дуже далеко.

Забудьте про гучні розмови й тупання по берегу. Кожен ваш рух передається через ґрунт у воду і лякає рибу, яка підійшла до самого берега. Ліхтариком світити на воду – взагалі заборонено. Якщо потрібно підсвітити, направляйте промінь собі під ноги.

Замість висновку

Вечірня риболовля – це не продовження денної, а окреме, вдумливе заняття. Тут вирішує не кількість закидів, а розуміння риби, тиша і правильно підібрана снасть. Не лінуйтеся перев’язати повідець і змінити наживку.

Перевірте на наступній риболовлі – результат вас здивує!