Риболовля на Дніпрі завжди вважалася еталоном трофейного лову, однак останні дані екологів та іхтіологів змушують переглянути безпечність споживання місцевого улову. Головною проблемою залишаються донні відкладення, які перетворили головну артерію країни на приховане радіаційне сховище.

Дослідники підкреслюють, що після аварії на Чорнобильській АЕС тонни радіоактивного мулу осіли на дні Київського та інших водосховищ каскаду. Цезій-137 і стронцій-90 нікуди не зникли – вони вбралися у донний ґрунт і стали частиною харчового ланцюга.

Механізм накопичення радіації в рибі

Особливу небезпеку становлять хижі види риб, які перебувають на вершині трофічної піраміди. Сом, судак і велика щука накопичують радіонукліди протягом усього життя, концентруючи їх у м’язових тканинах і кістках.

Вчені зазначають, що поки мул залишається нерухомим, вода офіційно вважається безпечною. Однак весняні паводки, шторми або днопоглиблювальні роботи підіймають “отруйну завис”, яка миттєво поглинається рибою та молюсками.

Ключовий висновок дослідження стосується віку риби: чим старша і більша особина, тим вища в ній концентрація важких металів і радіації. Для сома, який може жити десятиліттями, ця проблема є найбільш актуальною.

Рекомендації іхтіологів для безпеки рибалок

Іхтіологи радять рибалкам дотримуватися правила “спіймав – відпусти” щодо трофейних екземплярів. М’ясо старих хижаків може містити дози ізотопів, що значно перевищують фонові показники.

Практична порада для тих, хто все ж забирає рибу додому: вживати дніпровський улов варто не частіше одного разу на тиждень. При цьому категорично не рекомендується використовувати в їжу нутрощі та голови великих риб, де концентрація шкідливих речовин максимальна.

Ситуація ускладнилася після руйнування Каховської ГЕС, коли мільйони тонн токсичного мулу прийшли в рух. Ця подія створила нові ризики для екосистеми нижньої течії річки та лиману.

Радіоактивний улов: чому великих сомів і щук Дніпра небезпечно вживати в їжу

Для любителів риболовлі це означає зміну пріоритетів. Безпечніше орієнтуватися на ловлю “білої” риби середнього розміру та уникати споживання гігантів, які стали живими накопичувачами екологічних проблем річки.

Раніше вчені пояснили, чому короп і сазан вважаються одним видом риби. Різниця між ними пов’язана з одомашненням і умовами існування.

Експерт із лову хижої риби, спінінгіст із понад 15-річним стажем та головний редактор порталу FishingUKR.com. Спеціалізується на техніках ловлі на джеркбейти, важкий джиг та великі силіконові приманки. Професійно займається тестуванням рибальського спорядження та розробкою стратегій пошуку риби на великих водосховищах Дніпра. Автор десятків аналітичних матеріалів про вплив гідрологічного режиму на активність риби та правил любительського рибальства в Україні.