Особливо корисно після риболовлі на піщаному березі.
Вудилище після риболовлі має чистий вигляд, котушку знято, руків’я протерто. Але варто придивитися до місця, де кріпиться котушка, і виявляється неприємна дрібниця: у різьбі та під притискною гайкою залишилися піщинки, засохлий бруд і дрібне сміття. Ганчіркою туди майже не дістатися, а залишати все як є теж не хочеться.
Виручити може звичайна зубна щітка, яку давно час перенести з ванної до господарської шухляди.
Щітку беру найм’якшу
Жорстка щетина тут зовсім ні до чого. Особливо якщо котушкотримач пластиковий, із декоративним покриттям або дрібною різьбою.
Краще підійде стара щітка з м’якими, але ще не розтріпаними щетинками. Купувати нову необов’язково.
Спочатку знімаю котушку й обережно послаблюю притискну гайку. Якщо на кріпленні видно сухий пісок, струшую його, а потім проходжуся щіткою вздовж різьби короткими рухами.
Головне — не намагатися силоміць прокручувати гайку, якщо під нею застрягли піщинки. Вони можуть дряпати поверхню й заважати нормальному руху кріплення.
Якщо бруд присох, щетину можна злегка змочити чистою водою. Заливати весь котушкотримач або використовувати агресивні мийні засоби не потрібно.
Під гайкою ховається найбільше бруду
На перший погляд здається, що достатньо протерти саме вудилище. Але пісок часто затримується саме біля рухомого затискного кільця, у заглибленнях різьби та біля посадкового місця лапки котушки.
Найзручніше тримати вудилище так, щоб бруд, який відокремлюється, випадав назовні, а не забивався глибше в кріплення.
Після щітки проходжуся очищеною ділянкою сухою м’якою серветкою. Якщо використовувалася вода, залишаю вудилище повністю висохнути, перш ніж установлювати котушку назад.
Тут є один нюанс: металевою щіткою або голкою виколупувати пісок не варто. Разом із брудом можна пошкодити різьбу або покриття.
А ось усередину котушки щіткою краще не лізти
Цей спосіб підходить для зовнішнього очищення котушкотримача, але не для обслуговування підшипників, фрикціона та інших механізмів.
Стара зубна щітка може залишити дрібні частинки бруду або власні ворсинки. Тому використовувати її всередині складних вузлів котушки не потрібно.
Не варто також терти нею коркове руків’я із сильним натиском: можна пошкодити поверхню й почати викришувати м’який матеріал.
Зате для доступної різьби та зовнішніх заглиблень котушкотримача така щітка цілком стане в пригоді.
Особливо якщо вудилище регулярно опиняється на піску, мокрій землі або в багажнику разом із брудним спорядженням.
Перед наступним виїздом достатньо переконатися, що притискна гайка вільно обертається й надійно фіксує котушку. Якщо кріплення все одно заїдає, не потрібно затягувати його силоміць — краще перевірити стан різьби.
А стару зубну щітку можна залишити в коробці з приладдям для догляду за снастями. Місця майже не займає, зате під час наступного чищення знову стане в пригоді.
Раніше ми писали: Як змастити котушку для риболовлі та продовжити термін її служби
