Під’їхати до річки, вивантажити снасті та залишити автомобіль за кілька метрів від води – звична ситуація для багатьох рибалок. Але що, якщо інспектор заявить, що машина перебуває у прибережній захисній смузі, а отже, водій порушує закон?
В Україні справді діють обмеження на використання прибережних територій. Однак заборона на будівництво автостоянок і разове паркування одного автомобіля – не одне й те саме. Алекс Джерк із FishingUKR розібрав положення Водного кодексу та Правил дорожнього руху, щоб з’ясувати, коли претензії до рибалки можуть бути обґрунтованими.
Що насправді забороняє Водний кодекс
Стаття 89 Водного кодексу України встановлює спеціальний режим господарської діяльності у прибережних захисних смугах.
Зокрема, тут заборонено будівництво споруд, включно з гаражами та автомобільними стоянками. Окремо встановлено заборону на миття й обслуговування транспортних засобів.
Але в цих положеннях важливо розрізняти дві дії.
Перша – будівництво або облаштування стоянки як об’єкта на прибережній території.
Друга – ситуація, коли рибалка приїхав наявною дорогою та тимчасово залишив автомобіль, не виконуючи будівельних робіт і не обслуговуючи машину.
Стаття 89 не встановлює окремої універсальної заборони на будь-яке разове паркування автомобіля в межах прибережної захисної смуги.
Однак це не означає, що водій може безперешкодно заїжджати на будь-яку ділянку берега. Додаткові обмеження можуть діяти відповідно до Правил дорожнього руху, правил благоустрою, земельного законодавства та спеціального природоохоронного режиму.
На якій відстані від води починається охоронювана територія
Стаття 88 Водного кодексу передбачає нормативну ширину прибережних захисних смуг:
- 25 метрів – уздовж малих річок, струмків і навколо ставків площею менш ніж 3 гектари;
- 50 метрів – уздовж середніх річок, водосховищ на них і ставків площею понад 3 гектари;
- 100 метрів – уздовж великих річок, водосховищ на них та озер.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина захисної смуги подвоюється.
Для морів, морських заток і лиманів передбачено інший норматив – не менше двох кілометрів.
Водночас у межах населених пунктів межі визначаються з урахуванням містобудівної документації. Якщо відповідні межі не встановлені такою документацією, застосовуються передбачені законом нормативні відстані.
Але тут принципово важливо розуміти: 25, 50 або 100 метрів – це не автоматично встановлена відстань, у межах якої будь-яка зупинка автомобіля заборонена.
Ці показники визначають територію зі спеціальним природоохоронним режимом. А законність конкретного паркування необхідно оцінювати з урахуванням застосовних заборон.
Коли автомобіль справді може стати причиною штрафу
Уявімо дві ситуації.
У першому випадку рибалка залишив машину на дозволеній ділянці наявної дороги неподалік від річки. Дорожні знаки не забороняють стоянку, водій не перешкоджає руху та не порушує спеціальних обмежень.
У другому автомобіль з’їхав із дороги на прибережний газон, пошкодив рослинність або перекрив прохід до води.
Юридична оцінка цих ситуацій може суттєво відрізнятися.
Відповідно до Правил дорожнього руху України, зупинка та стоянка на дорозі мають здійснюватися у спеціально відведених місцях або на узбіччі. Пункт 15.10, зокрема, забороняє стоянку на газонах.
Тому відсутність таблички «Стоянку заборонено» біля річки не дає права залишати автомобіль будь-де.
Крім того, спеціальні обмеження можуть діяти в національних природних парках, заповідних зонах і на територіях зі встановленим режимом охорони.
Саме фактичне місце стоянки та конкретне порушення мають значення для визначення відповідальності.
Який штраф можуть накласти на водія
Єдиного штрафу саме за перебування автомобіля ближче ніж за 25 або 50 метрів від річки українське законодавство не встановлює.
Відповідальність залежить від того, яке порушення доведено.
Наприклад, стаття 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає для громадян штраф від 340 до 1360 гривень за порушення правил благоустрою населених пунктів.
Але застосування цієї статті потребує встановлення порушення конкретного правила благоустрою. Самої відстані від автомобіля до води для цього недостатньо.
Якщо дії водія призвели до забруднення води або інших передбачених законом шкідливих наслідків, може розглядатися відповідальність за статтею 59 КУпАП. Водночас мають бути наявні ознаки відповідного правопорушення.
Окремо застосовуються санкції за порушення ПДР, зокрема правил зупинки та стоянки.
Отже, не можна стверджувати, що кожен рибалка, який залишив автомобіль за десять метрів від річки, автоматично зобов’язаний сплатити певну суму.
Що робити, якщо інспектор вимагає прибрати автомобіль
Якщо біля водойми посадова особа заявляє про незаконне паркування, варто насамперед уточнити, яку саме норму, на її думку, порушив водій.
Алекс Джерк рекомендує звернути увагу на кілька обставин: точне місцезнаходження автомобіля, наявність дорожніх знаків, статус земельної ділянки та встановлені обмеження.
Якщо йдеться про прибережну захисну смугу, важливо з’ясувати, яку конкретну заборонену дію закидають водієві.
Під час складання адміністративного протоколу рибалка має право надати пояснення, зауваження та докази своєї позиції.
Раніше FishingUKR детально розбирав, чи може рибоохорона перевіряти багажник автомобіля та які права має водій. Однак повноваження щодо огляду автомобіля та підстави притягнення до відповідальності за неправильне паркування – самостійні юридичні питання.
Якщо місце викликає сумніви, безпечніше залишити автомобіль на дозволеному майданчику або узбіччі та пройти решту відстані пішки.
Закон захищає прибережні території, але не прирівнює кожну зупинку автомобіля біля води до правопорушення. Тому визначальним є не кількість метрів до берега сама по собі, а конкретні обставини та чинні обмеження.
