Електровудка належить до заборонених способів добування водних біоресурсів в Україні. Але рибалці важливо розуміти різницю між самим порушенням Правил любительського рибальства, адміністративною відповідальністю та ситуацією, коли незаконний вилов уже може отримати кримінально-правову оцінку.
Експерт із законодавства та правил рибальства Алекс Джерк пояснює, що використання електричного струму під час незаконного вилову має окремі правові наслідки, а розмір завданої шкоди також може мати значення для кваліфікації справи.
Електровудка заборонена Правилами
Чинні Правила любительського рибальства, затверджені наказом Мінагрополітики №700, забороняють використання електроловильних систем, електровудок та інших пристроїв, призначених для добування водних біоресурсів із застосуванням електричного струму. Правила №700 мають статус «чинний», поточна редакція діє з 28 червня 2024 року.
Це принципово відрізняється від звичайної риболовної снасті. Поплавкова вудка, фідер або спінінг можуть використовуватися за дотримання встановлених вимог, тоді як електровудка належить до заборонених знарядь лову.
Тому дозволена любительська риболовля не може перетворюватися на ловлю за допомогою електричного струму лише тому, що пристрій дає змогу швидше виявити або знерухомити рибу.
Що загрожує за грубе порушення правил
За грубе порушення правил рибальства, зокрема використання заборонених знарядь лову, застосовується стаття 85 КУпАП.
Для громадян частина 4 статті 85 передбачає штраф від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 340 до 680 гривень, із можливою конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які перебувають у приватній власності порушника, а також незаконно добутих водних біоресурсів — або без такої конфіскації.
Але на цьому відповідальність за використання електровудки не обов’язково закінчується.
Коли виникає кримінальна відповідальність
Кримінальний кодекс окремо встановлює відповідальність за незаконне зайняття рибним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.
Частина 2 статті 249 передбачає суворішу відповідальність, коли таке діяння вчинене, зокрема, із застосуванням електричного струму. Санкція передбачає штраф від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 51 000 до 85 000 гривень, або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років.
Таким чином, у юридичному сенсі не можна зводити електровудку просто до «дорогої забороненої снасті». За наявності ознак кримінального правопорушення йдеться вже про інший вид відповідальності.
Чому електровудка не означає автоматичний штраф 85 тисяч
Заголовки про штраф до 85 тисяч гривень можуть створювати враження, що будь-яке виявлення електровудки автоматично призводить до такої суми.
Це не так.
Частина 2 статті 249 говорить про ті самі дії, передбачені частиною 1 цієї статті, але вчинені із застосуванням електричного струму або іншим способом масового знищення. Тобто для кримінальної кваліфікації необхідно встановити передбачені кримінальним законом обставини незаконного промислу та заподіяння істотної шкоди.
Тому адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення не можна вважати взаємозамінними поняттями.
Що таке розрахована шкода
У разі незаконного добування водних біоресурсів окремо розраховується розмір завданої державі шкоди.
Така сума не є автоматично штрафом за КУпАП і не означає, що саме стільки людина має сплатити як покарання.
Розмір шкоди використовується для оцінки наслідків незаконного вилову і залежно від обставин може мати значення для визначення того, чи належить діяння до кримінально караних.
Тому в повідомленнях про браконьєрство необхідно розрізняти щонайменше три поняття:
адміністративний штраф, розрахована шкода та кримінальне покарання.
Це різні правові наслідки.
Чи може значення мати кількість або вид виловленої риби
Так.
Під час оцінки незаконного вилову враховуються обставини конкретного випадку, зокрема кількість і види добутих водних біоресурсів, спосіб лову та розмір завданої шкоди.
Особливо важливо, що під час використання електричного струму наслідки можуть стосуватися не лише риби, яка безпосередньо опинилася у вилові. Саме тому законодавець окремо виділяє використання електричного струму в частині 2 статті 249 КК України.
Але правова оцінка проводиться за обставинами конкретної справи, а не за однією ознакою, наприклад наявністю певного пристрою.
Чи можна просто зберігати електровудку
Тут важливо не змішувати різні ситуації.
Забороненим є використання електроловильних систем як знаряддя добування водних біоресурсів. Сам факт перебування якогось пристрою поза процесом незаконного вилову ще не означає автоматично, що всі передбачені законом ознаки адміністративного або кримінального правопорушення вже встановлені.
Якщо ж пристрій виявлено безпосередньо в ситуації незаконного лову, він може стати важливим доказом обставин справи та бути вилучений у встановленому порядку.
Тому для правової оцінки має значення не лише сама наявність предмета, а й що людина з ним робила, де перебувала, чи здійснювалося добування та які наслідки настали.
Що відбувається з електровудкою після виявлення порушення
Якщо пристрій пов’язаний із правопорушенням, його можуть вилучити в межах відповідного провадження.
В адміністративній справі питання про конфіскацію вирішується у встановленому КУпАП порядку. У кримінальному провадженні вилучені предмети можуть набути статусу речових доказів, а їхня подальша доля визначається вже за правилами кримінального процесу.
Тому фрази «електровудку забрали» та «електровудку конфіскували» юридично не є рівнозначними.
Чому електричний струм виділено окремо
Заборона пов’язана не лише із самим способом лову.
Держрибагентство зазначає, що електробраконьєрство становить особливу небезпеку для водних екосистем. Тому використання електричного струму прямо виділено законодавцем серед способів незаконного промислу, які можуть спричинити кримінальну відповідальність за наявності передбачених законом обставин.
Це відрізняє електролов від звичайної ситуації, коли рибалка порушує окрему технічну вимогу до дозволеної снасті.
Що важливо знати рибалці перед риболовлею
Алекс Джерк звертає увагу: рибалці не варто керуватися принципом «якщо штраф невеликий, то можна спробувати».
Використання забороненого способу лову може призвести до кількох самостійних наслідків:
- складання адміністративного протоколу;
- вилучення забороненого знаряддя;
- вилучення незаконно добутої риби;
- розрахунку шкоди водним біоресурсам;
- за наявності необхідних ознак — реєстрації кримінального провадження.
За кримінальної кваліфікації за частиною 2 статті 249 КК України санкція значно суворіша за адміністративну відповідальність і передбачає штраф 51 000–85 000 гривень або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років.
Електровудка та звичайна снасть — принципово різні ситуації
Рибалка може використовувати дозволену снасть за дотримання кількості гачків, норм вилову, мінімальних розмірів риби, заборон за місцем та інших вимог Правил.
Електровудка до цієї системи не належить.
Тому аргумент «я все одно ловив небагато» сам по собі не робить використання електричного струму допустимим. Для юридичної оцінки важливі спосіб лову, обставини добування, наслідки та розмір завданої шкоди.
Як зазначає Алекс Джерк, головна відмінність для рибалки проста: заборонене знаряддя не стає дозволеним через невелику кількість риби, а використання електричного струму під час незаконного промислу може вивести справу з адміністративної площини у кримінальну.
Раніше експерт пояснив правило семи гачків на риболовлі — як правильно їх рахувати та коли діють винятки.
