Коли екран ехолота заповнений мітками, а клювання немає, ситуацію майже завжди списують на помилку рибалки: «не так налаштував», «не розібрався», «дешевий прилад». На практиці проблема в іншому.
У більшості випадків ехолот працює коректно, а «риба» на екрані — це системні відбиття середовища, які в поточних умовах виглядають як стояча зграя. Прилад не помиляється. Помилка виникає в інтерпретації.
Коли Gain перетворює мул на «зграю риби»
Ехолот підсилює будь-який відбитий сигнал. За завищеної чутливості (Gain) він однаково «бачить»:
- завислі частинки мулу;
- мікробульбашки повітря;
- планктонні шари;
- найдрібніші неоднорідності води.
На водосховищах і озерах із м’яким дном це формує щільну хмару міток, візуально невідрізнювану від стоячої риби. Екран виглядає «перспективно», але клювання немає.
Важливо розуміти: ехолот чесно показує відбиття. Він не знає, що ви очікуєте побачити саме рибу.
Чому висока частота робить екран бруднішим, а не точнішим
Високі частоти чудово працюють на малих глибинах. Але в глибоких кар’єрах, на руслових ділянках і в спокійних затоках вони починають підсилювати фон.
Це проявляється так:
- з’являються нерухомі «доріжки»;
- приманка губиться в шумі;
- риба візуально «розчиняється» у товщі води.
Причина проста: вузький промінь фіксує всі відбиття в шарі, а не лише щільні біологічні об’єкти. Деталізація зростає, але корисної інформації стає менше.
Чому фільтри «з’їдають» реальну рибу
Фільтри перешкод часто сприймаються як універсальне рішення. На практиці вони працюють вибірково і не розрізняють «корисний» та «незручний» сигнал.
Алгоритми фільтрації розраховані на стабільний фон. Жива вода рідко буває стабільною.
Під час одного з виїздів на водосховище за увімкнених фільтрів екран став помітно чистішим. Але риба, яку було видно візуально під човном, повністю зникла з дисплея.
Фільтр не прибрав перешкоди — він прибрав усі слабкі й нестабільні сигнали, під які в той момент потрапляла і риба.
Горизонтальні смуги, які не клюють
На озерах і кар’єрах ехолот часто малює рівні горизонтальні лінії, які приймають за стоянку риби. Насправді це межі температурних або щільнісних шарів води — термокліни.
Їх легко впізнати:
- вони тримаються на одній глибині;
- не реагують на рух приманки;
- виглядають однаково за зміни налаштувань.
Ехолот фіксує різку зміну щільності середовища, але не здатен визначити біологічну природу об’єкта.
Коли «риба» з’являється лише на ходу
Навіть за штилю екран може «засипати» перешкодами через зовнішні чинники:
- роботу двигуна;
- турбулентність за кормою;
- електроперешкоди від бортової мережі.
На повільному дрейфі це виглядає як постійна присутність риби під човном. Варто зупинитися — мітки зникають.
Це не зграя пішла. Це зникло джерело шуму.
Головний висновок
Чистий екран — не ознака правильного налаштування. Іноді це ознака того, що ви «осліпили» прилад.
Ехолот показує відбиття, а не рибу як таку. Розуміння фізики води та логіки роботи приладу дає більше, ніж постійна зміна датчиків, фільтрів і пресетів.
Чим спокійніше ви ставитеся до «шуму» на екрані, тим точніше починаєте його читати — і тим рідше ехолот вас «обманює».
