Ситуація типова для зимової риболовлі. До буріння на екрані ехолота була риба, глибина підходяща, точка виглядала перспективною. Але одразу після роботи буром клювання ніби обірвалося.
Багато хто не витримує паузу, швидко змінює лунку або починає активно грати мормишкою, сподіваючись повернути рибу. У більшості випадків це лише погіршує ситуацію.
Буріння створює сильний шум і вібрації, які добре передаються через лід і воду. Для риби це різкий сигнал небезпеки, особливо на невеликих глибинах і за прозорого льоду. Навіть якщо риба не відходить далеко, вона завмирає і припиняє живитися.
Час відновлення клювання залежить не від однієї хвилини, а від сукупності умов. Глибина, вид риби, її активність та освітленість відіграють ключову роль. На мілководді пауза після буріння майже завжди довша, ніж на глибині.
Поширена помилка – починати ловлю одразу після буріння. У цей момент риба ще насторожена й будь-які рухи снасті сприймає як загрозу. Навіть якщо вона залишається в точці, клювання чекати не варто.
Надійний варіант – витримати паузу й дати лунці заспокоїтися. У середньому це займає від 10 до 20 хвилин. За цей час шум розсіюється, а риба повертається до звичного режиму поведінки. Особливо добре це працює під час ловлі плітки та ляща.
Швидкий варіант – не витрачати час на очікування біля однієї лунки. Одразу після буріння можна підготувати кілька лунок і повернутися до першої пізніше. Поки триває підготовка снастей і перевірка сусідніх точок, перша лунка встигає “дозріти”.
Якщо глибина невелика й лід прозорий, поспіх майже завжди “вбиває” клювання. Коли є можливість, краще дати лунці постояти й почати ловлю пізніше.
У більшості випадків клювання повертається не через зміну місця, а завдяки правильно витриманій паузі.
Також рекомендуємо:
