На риболовлі ситуація може виглядати цілком звичайно: рибалка дістає рибу, вимірює її та виявляє, що вона менша за мінімальний розмір, установлений правилами.
У цей момент важливо не вирішувати питання за принципом «раз уже спіймав, значить, можна залишити». Експерт із законодавства та правил риболовлі Алекс Джерк пояснює, як правильно діяти безпосередньо на водоймі та чому приблизної оцінки розміру недостатньо.
Навіщо рибалці мати засіб для вимірювання на водоймі
Чинні Правила любительського рибальства передбачають обов’язок рибалки-любителя мати при собі засоби для вимірювання маси та розміру водних біоресурсів.
Це необхідно не лише під час можливої перевірки. Вимірювання дає змогу самому рибалці визначити, чи відповідає спійманий екземпляр установленим вимогам.
Тому оцінка «на око» не замінює фактичного вимірювання. Особливо це важливо для видів, у яких мінімально дозволений розмір становить кілька десятків сантиметрів.
Як зрозуміти, чи можна залишати конкретну рибу
Мінімальний розмір установлено не для всіх видів водних біоресурсів. Він визначається додатком 1 до Правил, причому значення може залежати від регіону та конкретного типу водного об’єкта.
Наприклад, для Дніпровських водосховищ установлені такі мінімальні розміри:
- щука — 50 см;
- судак — 42 см;
- сом європейський — 80 см;
- лящ — 35 см;
- сазан — 35 см;
- рак — 11 см.
Водночас у таблиці є види, для яких мінімально дозволений розмір позначено прочерком. Тому не можна переносити норму одного виду на іншу рибу або використовувати однаковий розмір для всіх водойм.
Що робити, якщо риба виявилася меншою за норму
Якщо після вимірювання з’ясувалося, що екземпляр менший за встановлений для нього мінімальний розмір, рибалці необхідно оцінити ситуацію з урахуванням правил про прилов.
Чинні Правила допускають прилов водних біоресурсів, розмір яких менший за встановлений, у кількості не більш як 10% у межах добової норми вилову. Водночас для окремих видів і ситуацій діють спеціальні винятки.
Тому юридично неправильно стверджувати, що будь-яка риба меншого за мінімальний розміру автоматично означає незаконний улов.
Але й зворотне твердження — «маленьку рибу завжди можна залишити в межах 10%» — також неправильне. Спочатку необхідно визначити вид, установлений для нього мінімальний розмір, застосовну добову норму та наявність передбачених Правилами винятків.
Якщо конкретний екземпляр не може законно залишатися в улові, його слід обережно зняти з гачка та повернути в природне середовище.
Чому фраза «вона вже спіймана» нічого не змінює
Після вилучення риби з води її розмір не стає дозволеним лише тому, що вона вже опинилася на гачку.
Саме тому Правила передбачають самостійний контроль рибалки за розміром і масою добутих водних біоресурсів. Якщо екземпляр не відповідає умовам, які дають змогу залишити його в улові, рішення необхідно приймати безпосередньо на місці, а не після повернення додому.
Для рибалки це означає простий практичний порядок: спіймав — виміряв — перевірив застосовну норму — визначив подальші дії.
Мінімальний розмір і добова норма — це різні вимоги
Ці два обмеження часто плутають.
Мінімальний розмір визначає, якого розміру має бути конкретний екземпляр відповідного виду, щоб його можна було добувати у встановленому порядку.
Добова норма обмежує загальний обсяг дозволеного улову на одного рибалку-любителя протягом доби.
Наприклад, наявність вільного місця в добовій нормі не означає, що туди можна додати будь-яку дрібну рибу. Розмір конкретного екземпляра та загальний обсяг улову — це дві різні вимоги Правил, яких необхідно дотримуватися одночасно.
Чому не можна користуватися однією таблицею для всіх водойм
Одна з поширених помилок — запам’ятати кілька розмірів риби та застосовувати їх на будь-якій річці чи водосховищі.
Додаток 1 установлює різні показники для Дніпровських водосховищ та інших внутрішніх водних об’єктів. Тому перед риболовлею необхідно враховувати, до якого саме типу водойми належить обрана ділянка.
Крім того, окремо необхідно перевірити чинні заборони за місцем і часом риболовлі. Навіть екземпляр, який відповідає мінімальному розміру, не робить дозволеною риболовлю там, де діє окрема заборона.
Як діяти рибалці безпосередньо на березі
Експерт Алекс Джерк рекомендує не намагатися вирішити питання приблизною оцінкою.
Практичний алгоритм виглядає так:
- мати при собі відповідний засіб для вимірювання розміру та маси;
- визначити вид спійманого водного біоресурсу;
- перевірити мінімальний розмір саме для цього виду та конкретної водойми;
- враховувати добову норму та правила щодо допустимого прилову;
- якщо екземпляр не може бути залишений в улові — обережно зняти його з гачка та повернути в природне середовище.
Такий порядок дає змогу прийняти рішення ще на водоймі та не перетворювати звичайну ситуацію з невеликою рибою на проблему через неправильне поводження з уловом.
Що важливо запам’ятати перед наступною риболовлею
Мінімальний розмір — це не рекомендація і не орієнтир «приблизно такого розміру». Це встановлений Правилами параметр, який необхідно враховувати разом із видом риби, водоймою, добовою нормою та правилами щодо прилову.
Водночас чинні норми передбачають до 10% прилову водних біоресурсів меншого розміру в межах добової норми, тому питання не можна зводити до простого правила «менше норми — завжди порушення». Для низки видів передбачені окремі винятки.
Як зазначає Алекс Джерк, правильна поведінка рибалки починається не зі спроби знайти виправдання вже спійманій рибі, а з точного визначення її розміру та перевірки режиму, що діє для конкретної водойми.
Саме тому засіб для вимірювання має бути такою ж звичною частиною рибальського спорядження, як ваги, підсак або запас повідців.
Раніше ми повідомляли, риболовля під час маловоддя — чи вплинуть нові обмеження на рибалку.
