Промисловий вилов риби зріс на 10%, але розподіл уловів виявився нерівномірним. Один вид забезпечив майже третину загального результату.
В Україні підбили підсумки промислового рибальства за січень–вересень 2026 року. За даними Держрибагентства, підприємства виловили у внутрішніх водоймах країни 6 508 тонн водних біоресурсів. Це на 593 тонни більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли показник становив 5 915 тонн.
Проте найбільший інтерес становить не саме зростання вилову, а його розподіл за видами риби та водоймами. Статистика свідчить, що значну частину промислових уловів забезпечують добре знайомі рибалкам прісноводні види.
На карася припадає майже третина промислового вилову
Беззаперечним лідером став сріблястий карась. За дев’ять місяців промислові рибалки виловили 1 943 тонни цієї риби — майже 30% загального обсягу.
На другому місці опинився лящ із результатом 1 429 тонн. Далі йдуть тарань — 1 078 тонн і плоскирка — 589 тонн.
Показники інших видів помітно скромніші: судак — 366 тонн, товстолоб і білий амур разом — 264 тонни, окунь — 154 тонни, синець — 129 тонн, сом європейський — 105 тонн.
За підрахунками FishingUKR на основі оприлюдненої статистики, на карася та ляща разом припадає понад половина всього врахованого промислового вилову.
Водночас ці цифри не означають, що саме ці види є найчисленнішими в усіх українських водоймах. Обсяги промислового вилову залежать не лише від кількості риби, а й від дозволеного промислу, його організації, використаних знарядь лову та конкретних ділянок водойм.
У якому водосховищі виловили найбільше риби
Найбільший обсяг промислового вилову зафіксовано на Кременчуцькому водосховищі — понад 3 009 тонн. Це більш ніж 46% загального показника за досліджуваний період.
У Кам’янському водосховищі виловили 1 307 тонн, у Дніпровському — 535 тонн, а в Київському — 398 тонн.
Серед інших водних об’єктів Держрибагентство виділяє пониззя Дністра та Дністровський лиман, де сумарний вилов становив 502 тонни.
Отже, Кременчуцьке водосховище суттєво випереджає інші зазначені водойми за обсягами промислового видобутку.
Для любительського рибальства ці показники також становлять інтерес, однак не можуть слугувати прогнозом клювання. Значний промисловий вилов сам по собі не гарантує успішної риболовлі на конкретній ділянці.
Чому зростання вилову не означає, що риби стало більше
У повідомленні Держрибагентства зазначається, що через блокування Чорного та Азовського морів промисловий видобуток багатьох морських видів нині практично не здійснюється. Тому основне навантаження припадає на внутрішні водойми.
Цю обставину важливо враховувати під час оцінювання статистики.
Зростання на 10% означає збільшення зареєстрованого промислового вилову порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте воно не є прямим доказом відновлення рибних запасів або поліпшення стану водних екосистем.
Для таких висновків потрібні додаткові дані: результати наукових досліджень запасів, відомості про інтенсивність промислу, стан нерестовищ і відтворення окремих видів.
Головний підсумок: за дев’ять місяців 2026 року в промисловому вилові України впевнено лідирував сріблястий карась, а найбільші обсяги риби добули в Кременчуцькому водосховищі. Однак оцінювати стан рибних ресурсів лише за тоннажем уловів було б неправильно.
