Річка відкрита для відвідування, берег не огороджений, заборонних табличок поблизу немає. Рибалка розкладає звичайну вудку, розраховуючи на кілька годин спокійної ловлі. Але під час перевірки з’ясовується, що ця ділянка входить до складу національного природного парку, де діють спеціальні обмеження.
Чи може така риболовля закінчитися штрафом, навіть якщо використовуються дозволені снасті, а добова норма вилову не перевищена?
Алекс Джерк із FishingUKR розбирає, чому розташування водойми в межах національного парку не означає повної заборони рибальства, але й не гарантує права ловити на будь-якій ділянці.
Де в національному парку дозволено ловити рибу
Головна відмінність національного природного парку від звичайної водойми полягає в особливому режимі охорони території.
Стаття 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачає поділ національних парків на чотири функціональні зони.
Заповідна зона. Тут діє найсуворіший режим охорони природи. Він відповідає вимогам, установленим для природних заповідників, де звичайне любительське рибальство заборонене.
Зона регульованої рекреації. Призначена для короткострокового відпочинку, туристичних маршрутів та екологічних стежок. Закон прямо забороняє тут промислове рибальство. Можливість любительської ловлі визначається встановленим режимом конкретного парку.
Зона стаціонарної рекреації. Призначена для розміщення об’єктів обслуговування відвідувачів. Сама наявність місця відпочинку біля води ще не означає, що тут дозволено рибалити.
Господарська зона. Охоплює окремі території, на яких допускається діяльність із дотриманням природоохоронних вимог. Любительське рибальство може бути дозволене, якщо це передбачено режимом відповідної ділянки.
Отже, універсального правила «у національному парку можна рибалити скрізь, крім заповідної зони» не існує.
Чому сім дозволених гачків не захищають від штрафу
Рибалки часто орієнтуються виключно на Правила любительського рибальства №700. Вони встановлюють загальні вимоги до снастей, допустимого улову, розмірів риби та інших умов ловлі.
Однак пункт 2 розділу I Правил №700 містить окрему умову для територій природно-заповідного фонду.
Любительське рибальство тут допускається лише тоді, коли воно не суперечить установленому природоохоронному режиму.
Цей режим визначається положенням про конкретний об’єкт природно-заповідного фонду та/або проєктом організації його території.
Тому навіть повністю законне на звичайній річці оснащення може використовуватися з порушенням правил, якщо рибалка перебуває на ділянці національного парку, закритій для ловлі.
Вирішальне значення має не лише снасть, а й правовий статус конкретного місця.
Окремо варто пам’ятати, що Правила №700 забороняють підводне полювання на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду. Для нього діє суворіше обмеження, ніж для звичайного любительського рибальства.
Якщо заборонної таблички немає, чи можна рибалити
Відсутність інформаційного знака сама по собі не підтверджує, що ловля дозволена.
Національні парки можуть охоплювати великі ділянки річок, озер і водосховищ. Їхні межі не завжди очевидні людині, яка вперше приїхала на риболовлю.
Ба більше, у межах однієї водойми можуть проходити кордони кількох функціональних зон із різними обмеженнями.
Закон передбачає позначення меж заповідних зон спеціальними знаками. Однак фактична відсутність або пошкодження такого позначення не скасовує встановленого правового режиму.
Водночас під час розгляду конкретного порушення мають значення обставини справи, точне місцеперебування рибалки та докази.
Тому перед поїздкою корисно перевірити не лише загальну карту національного парку, а й відомості про дозволені для рибальства ділянки.
Якщо інформації немає у відкритому доступі, можна звернутися до адміністрації парку та уточнити, чи допускається любительське рибальство на обраному березі та які обмеження там діють.
Який штраф передбачений за риболовлю в забороненій зоні
За порушення вимог охорони та використання територій природно-заповідного фонду застосовується, зокрема, стаття 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вона передбачає для громадян штраф від 153 до 408 гривень.
Також можлива конфіскація знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.
Однак штраф не призначається автоматично лише тому, що людина перебувала з вудкою в межах національного парку. Необхідно встановити, які саме вимоги порушено та за яких обставин.
Якщо незаконний вилов завдав шкоди природним ресурсам, може виникнути окреме питання щодо її відшкодування.
Наприклад, 20 жовтня FishingUKR повідомляв про незаконний вилов 326 кефалей у національному парку «Тузловські лимани». Екологічна інспекція розрахувала збитки майже у 6 мільйонів гривень.
Але той випадок стосувався використання ліскової сітки та обставин, які відрізняються від звичайного любительського рибальства. Наводити цю суму як типовий штраф за ловлю вудкою неправильно.
Що перевірити перед риболовлею в національному парку
Якщо водойма розташована в межах природоохоронної території, Алекс Джерк рекомендує з’ясувати три обставини.
Перше — чи входять обрана ділянка берега та акваторія до меж національного парку й до якої функціональної зони вони належать.
Друге — чи передбачають положення про парк і проєкт організації його території можливість любительського рибальства саме в цьому місці.
Третє — чи існують додаткові обмеження щодо строків, видів риби, способів ловлі або доступу до водойми.
Якщо інспектор уже склав протокол, необхідно уточнити, яку конкретну норму порушено та якими матеріалами підтверджується перебування рибалки в забороненій зоні. У разі незгоди свої пояснення та зауваження слід внести до протоколу.
Головна юридична відмінність: розташування водойми в національному природному парку не робить будь-яку риболовлю незаконною. Але дозволені снасті та відсутність заборонного знака також не дають безумовного права ловити в будь-якому місці.
Саме тому перед закиданням варто встановити статус обраної ділянки, а не орієнтуватися виключно на загальні Правила любительського рибальства.
